1. Словник української мови у 20 томах

кружно

КРУ́ЖНО.

1. Присл. до кру́жний.

Прийшовши до ґанку, кружно обступили вони його (Панас Мирний);

Дививсь [тренер], як заголені по пояс, бородаті і стрижені, вузькоокі й оскалені чоловіки гамселять стовбури сосон, лівим плечем захищаючи лице, один супроти одного січуть повітря, навприсядки кружно оббігають акацію і ляскають комарів на спітнілих лопатках (Є. Пашковський).

2. у знач. пред. В обхід.

Ну, не зовсім то воно по дорозі, трохи кружно!.. (Олена Пчілка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кружно — кру́жно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. кружно — присл., діал. Колом (див. коло I 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кружно — КРУ́ЖНО, присл., діал. Колом ( див. ко́ло¹ 3). Прийшовши до ганку, кружно обступили вони його (Мирний, III, 1954, 308). Словник української мови в 11 томах