кружний

КРУЖНИ́Й, а́, е́.

Об'їзний, обхідний (про шлях, стежку і т. ін.).

Вевеллі поїхав кружними шляхами і дістався до турецького табору мало не через місяць (З. Тулуб);

Одного разу син посадив стару в кабіну, кружними лісовими шляхами, поза міліцейськими постами і дозиметричним контролем, лиш йому відомими путівцями поїхав у село (А. Михайленко);

Про короткий шлях через ліс забули [місцеві], об'їжджаючи хащі кружними гостинцями (В. Єшкілєв);

* Образно. Дивлюсь: і в церкву старістю пішла [мати] дорогою кружною через гору (Л. Костенко).

КРУ́ЖНИЙ, а, е.

Те саме, що кругови́й.

І бачить [мати] крізь стелю, крізь дах і літа, як троє синів у блакить лійкувату у вихорі кружнім летить-відліта... (П. Мовчан);

Від безнастанного кружного ходіння голова йде обертом і тріщить (М. Дочинець);

Вони любили походити вздовж старовинної кружної галереї, що зубчастим кільцем обгороджувала замок (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).