кружґанок

КРУЖҐА́НОК, нку, ч., діал.

Галерея (у 1 знач.), веранда, звичайно навколо будівлі.

З обох боків старої будівлі прибудував [Єремія] ще по крилу покоїв і з'єднав їх кружґанками (О. Стороженко);

Дзвіниця... ні, друга: ця на стовпах, А та була з кружганками, висока (М. Старицький);

В куті кружґанку вхід до середини будинку (О. Лисяк);

Старого палацу не було, натомість стояв невеликий новий, без колон, без кружґанку – чотири довгі стіни з маленькими вікнами-бійницями та цегляна башточка на два поверхи (Ю. Мушкетик);

Тоді посідали – одпочити б то трохи – на кружґанку, заклечаному віттям і потрушеному всілякими квітами, що цвіли на ту пору; звідси добре було видно всю околицю (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. кружґанок — кружґа́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кружґанок — -нку, ч., рідко. Зовнішня галерея, веранда, зазвичай навколо будівлі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кружґанок — Кружґа́нок, -нку; -ґа́нки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кружґанок — Кружґанок, -нку м. Галлерея. Освітились залі, кружґанки і кімнати княжеського замку. Стор. МПр. 74. З обох сторон будівлі прибудував ще по крилу покоїв і з'єднав їх кружґанками. Стор. МПр. 65.  Словник української мови Грінченка