кружґанок

КРУЖҐА́НОК, нку, ч., діал.

Галерея (у 1 знач.), веранда, звичайно навколо будівлі.

З обох боків старої будівлі прибудував [Єремія] ще по крилу покоїв і з'єднав їх кружґанками (О. Стороженко);

Дзвіниця... ні, друга: ця на стовпах, А та була з кружганками, висока (М. Старицький);

В куті кружґанку вхід до середини будинку (О. Лисяк);

Старого палацу не було, натомість стояв невеликий новий, без колон, без кружґанку – чотири довгі стіни з маленькими вікнами-бійницями та цегляна башточка на два поверхи (Ю. Мушкетик);

Тоді посідали – одпочити б то трохи – на кружґанку, заклечаному віттям і потрушеному всілякими квітами, що цвіли на ту пору; звідси добре було видно всю околицю (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).