крупчатка

КРУПЧА́ТКА, и, ж., розм.

Те саме, що питлі́вка.

– Може, дехто вже й паляниць з крупчатки понапікав (А. Головко);

– Треба повезти додому крупчатки на пиріжки (П. Автомонов);

В багатьох сім'ях пироги пекли з білішого борошна. Іноді навіть з крупчатки. Але все одно наші були найсмачніші (А. Дімаров);

Голота на саморобних жорнах молола послідець, середняк користувався послугами вітряка, а багатії свою горновку возили аж у місто, на вальцовку, і пекли хліб з крупчатки (М. Циба).

Значення в інших словниках

1. крупчатка — крупча́тка іменник жіночого роду борошно розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. крупчатка — див. борошно  Словник синонімів Вусика
3. крупчатка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що питлівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. крупчатка — (борошно) питлівка, питель, питльованка  Словник чужослів Павло Штепа
5. крупчатка — ПИТЛЬО́ВАНКА (питльоване борошно), ПИТЛІ́ВКА, КРУПЧА́ТКА розм., ПИ́ТЕЛЬ заст. — Треба повезти додому крупчатку на пиріжки, на вареники (П. Автомонов); На питель, на питель пшеничка ся меле (пісня).  Словник синонімів української мови
6. крупчатка — КРУПЧА́ТКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що питлі́вка. — Може, дехто вже й паляниць з крупчатки понапікав (Головко, II, 1957, 307).  Словник української мови в 11 томах