1. Словник української мови у 20 томах

крупчатка

КРУПЧА́ТКА, и, ж., розм.

Те саме, що питлі́вка.

– Може, дехто вже й паляниць з крупчатки понапікав (А. Головко);

– Треба повезти додому крупчатки на пиріжки (П. Автомонов);

В багатьох сім'ях пироги пекли з білішого борошна. Іноді навіть з крупчатки. Але все одно наші були найсмачніші (А. Дімаров);

Голота на саморобних жорнах молола послідець, середняк користувався послугами вітряка, а багатії свою горновку возили аж у місто, на вальцовку, і пекли хліб з крупчатки (М. Циба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крупчатка — крупча́тка іменник жіночого роду борошно розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. крупчатка — див. борошно Словник синонімів Вусика
  3. крупчатка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що питлівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крупчатка — (борошно) питлівка, питель, питльованка Словник чужослів Павло Штепа
  5. крупчатка — ПИТЛЬО́ВАНКА (питльоване борошно), ПИТЛІ́ВКА, КРУПЧА́ТКА розм., ПИ́ТЕЛЬ заст. — Треба повезти додому крупчатку на пиріжки, на вареники (П. Автомонов); На питель, на питель пшеничка ся меле (пісня). Словник синонімів української мови
  6. крупчатка — КРУПЧА́ТКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що питлі́вка. — Може, дехто вже й паляниць з крупчатки понапікав (Головко, II, 1957, 307). Словник української мови в 11 томах