1. Словник української мови у 20 томах

крупчастий

КРУПЧА́СТИЙ, а, е.

Те саме, що крупни́стий.

Одцвітали крупчасті опуки молочаю (М. Стельмах);

Михводій відсипав у капшук може з півфунта чорного, крупчастого, ніби гарматний порох, порошку (Ю. Логвин);

Часто замість масла привозили з маслозаводу рідку крупчасту кашу, яка не хотіла застигати і братись грудкою (В. Рубан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крупчастий — крупча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крупчастий — -а, -е. Те саме, що крупнистий. Крупчастий сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крупчастий — ЗЕРНИ́СТИЙ (який складається із зерен, крупинок або дрібних часточок якоїсь речовини), ДРІБЧА́СТИЙ, КРУПНИ́СТИЙ, КРУПЧА́СТИЙ, КРУПКУВА́ТИЙ рідше, КРУПКИ́Й рідше. По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Крупнистий сніг порошив об шибки (І. Ле). Словник синонімів української мови
  4. крупчастий — КРУПЧА́СТИЙ, а, е. Те саме, що крупни́стий. Одцвітали крупчасті опуки молочаю (Стельмах, На.. землі, 1949, 505); Крупчастий сніг. Словник української мови в 11 томах