Словник української мови у 20 томах

крутобережжя

КРУТОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с.

Крутий берег; круча (у 1 знач.).

В тім місці берег крутий – крутобережжя (Сл. Б. Грінченка);

Позаду в нього лежали безкраї простори Херсонщини, .. оспіваний у піснях і легендах Дніпро з Тарасовою могилою на крутобережжі (М. Олійник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. крутобережжя — крутобере́жжя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. крутобережжя — див. безодня  Словник синонімів Вусика
  3. крутобережжя — -я, с. Крутий берег; круча (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутобережжя — У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал.  Словник синонімів української мови
  5. крутобережжя — КРУТОБЕРЕ́ЖЖЯ, я, с. Крутий берег; круча (у 1 знач.). В тім місці берег крутий — крутобережжя (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  6. крутобережжя — Крутобере́жжя, -жя с. Обрывистый высокій берегъ. В тім місті берег крутий — крутобережжя. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка