крутоберегий
КРУТОБЕРЕ́ГИЙ, а, е.
Який має круті береги.
Ти, і Украйна, І Дніпро крутоберегий, І надія, брате, Не даєте мені Бога О смерті благати (Т. Шевченко);
Ой уже Сула та крутоберега Свої срібні хвилі в Переяслав не посилає (Панас Мирний);
Дуже вони любили свою рідну крутоберегу Рось та свої кучеряві садки й зелені левади, що широким килимом стелилися до Росі (А. Кащенко).
Словник української мови (СУМ-20)