крутоберегий
КРУТОБЕРЕ́ГИЙ, а, е. Який має круті береги.
Ти, і Украйна, І Дніпро крутоберегий, І надія, брате, Не даєте мені бога О смерті благати (Шевч., II, 1963, 66);
Ой уже Сула та крутоберега Свої срібні хвилі в Переяслав не посилає (Мирний, V, 1955, 272).
Словник української мови (СУМ-11)