крутоязикий
КРУТОЯЗИ́КИЙ, а, е.
Нестриманий, гострий у висловах.
Вручивши записку, Петров раптом уявив, як її розгорне властолюбний, крутоязикий Гаркуша (І. Рябокляч);
– По правді сказати, гарна дівка Катря й працьовита, але крутоязика, з норовом, не кожний хлопець до неї підійде (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)