крутояр
КРУТОЯ́Р, у, ч.
1. Глибокий яр, балка з крутими схилами.
Крутояром, ліском .. до самісінького Жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін);
Він зірвався цієї ночі по камінню в якийсь крутояр і пошкодив ногу (О. Гончар);
Дика стежина вела їх крутояром все нижче й нижче, до Ведмежої Долини (О. Бердник).
2. Те саме, що у́рвище; круча (у 1 знач.).
Як меч, блищав у тьмі чорних крутоярів Потік Дніпра (М. Бажан);
Вітер кине курай з крутояру І закрутить із пилом в полях (М. Руденко);
Над теракотовими дахами нависали сірі, порослі кущами крутояри (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)