крутоярий
КРУТОЯ́РИЙ, а, е.
З глибокими, крутими ярами, балками (про місцевість, рельєф).
Тільки й краси було в Києві, що церкви Божії, да городи з червоними маками, да ще тії гори крутоярі, з зеленими покотами (П. Куліш);
У крутоярих міжгір'ях дерева хитають високі – Буки міцні, стрункі ясени і кизил тонкокорий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови (СУМ-20)