крячок

КРЯЧО́К, чка́, ч.

Водяний птах родини мартинів.

Ой що ж то за крячок, Що по морю літає? (з думи);

Крячки стрілами падали на воду і хапали рибу (І. Нечуй-Левицький);

Над чагарником, ніби переступаючи крилами, промаяв білий крячок на Лиман (М. Йогансен);

Грудочки води, здиблені навколо човна ворожими кулями, на диво були схожі на .. блакитнокрилих крячків, що з квилінням падали на ріку (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. крячок — крячо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. крячок — -чка, ч. Водяний птах родини мартинів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крячок — Крячо́к, -чка́; -чки́, -чкі́в (птах)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. крячок — КРЯЧО́К, чка́, ч. Водяний птах родини мартинів. Ой що ж то за крячок. Що по морю літає? (Укр.. думи.., 1955, 83); Крячки стрілами падали на воду і хапали рибу (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. крячок — Крячо́к, -чка м. = кряк? Летить крячок по над морем та й летячи кряче. Макс. Ой летить крячок через Дунай ручку. Грин. III. 595.  Словник української мови Грінченка