крячка
КРЯ́ЧКА, и, ж., розм.
Те саме, що ка́чка¹.
Далі ішов я: озера блищали; Крилами крячки об воду черкали (Я. Щоголів);
За олійним заводом Маслотресту болото було з осокою, з очеретом, з крячками й з крижнями (Остап Вишня);
Над торішнім комишем уже звиваються білими табунцями крячки (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)