крізніти

КРІЗНІ́ТИ, і́є, недок., розм.

Те саме, що просві́чуватися.

З неї [скрині] не щезав світ божий, навіть коли в неї, бувало, залізеш і накриєшся зсередини важенним віком, бо й віко те крізніло... (О. Ільченко);

* Образно. Згадуєш зовсім недавні дні, і бачиш його обличчя, очі, що крізніють душевною приязню (із журн.).

Значення в інших словниках

1. крізніти — крізні́ти дієслово недоконаного виду просвічуватися розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. крізніти — -іє, недок., розм., рідко. Те саме, що просвічуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крізніти — КРІЗНІ́ТИ, і́є, недок., розм., рідко. Те саме, що просві́чуватися. З неї [скрині] не щезав світ божий, навіть коли.. накриєшся зсередини.. віком, бо й віко те крізніло (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 60).  Словник української мови в 11 томах