крісовий
КРІ́СОВИЙ, а, е, діал.
Прикм. до кріс.
Тут перед містом повисідали, пішли в розстрільну і відкрили крісовий вогонь на Самбір (А. Чайковський);
Павло скипів і мацнув за пістоля, але проти нього виставлено дві крісові цівки (У. Самчук);
Сотник Станімір дав команду привітати ворога крісовим і скорострільним вогнем (В. Шкляр);
// Признач. для кріса.
Густий град крісових куль сипався безпереривно [безперервно] (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)