кріт

КРІТ, крота́, ч.

Невеликий комахоїдний ссавець, позбавлений зору, що живе під землею.

Байдуже кротові, що поверх його .. нори привітно сяє ясне сонечко (Панас Мирний);

Чепурненька кімната Левкова, мета його заздрощів, здавалась йому тепер норою сліпого крота (В. Підмогильний);

Несподівано йому спало на думку порівняти себе з кротом (О. Донченко);

Кріт риє під землею дуже довгі проходи, такі собі підземні дороги (О. Копиленко);

* Образно. – Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (З. Тулуб);

Цього крота ти ніколи не впіймаєш за руку, не виведеш на чисту воду, бо він, вилазячи з нори, міняє на собі не сорочки та дублянки, а шкуру, міняє подобу свою (В. Шкляр);

* У порівн. – Живемо, як кроти, риючись у землі, і байдуже нам, що світить сонце (М. Коцюбинський);

Сили наче відновилися, і він знову підкопував і горнув, як кріт, під себе землю (К. Гриб).

Значення в інших словниках

1. кріт — [кр'іт] крота, м. (на) кроут'і/кротов'і, мн. кроти, кроут'іў  Орфоепічний словник української мови
2. кріт — крота, ч. Невеликий комахоїдний ссавець, що живе під землею; цінний своїм хутром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кріт — Кертиця  Словник чужослів Павло Штепа
4. кріт — I у будівництві — загальноприйнята назва пристрою для прокладання в ґрунті вузьких каналів, напр., для кабеля. II ссавець, ряд комахоїдних; заселяє Центр. Європу та Азію; довж. тіла бл. 17 см, хвоста бл. 3 см; пристосований до життя під землею; охороняється.  Універсальний словник-енциклопедія
5. Кріт — Кріт, Крі́ту (острів); крі́тський  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кріт — КРІТ, крота́, ч. Невеликий комахоїдний ссавець, що живе під землею; цінний своїм хутром. Байдуже кротові, що поверх його.. нори привітно сяє ясне сонечко (Мирний, IV, 1955, 295); Кріт риє під землею дуже довгі проходи, такі собі підземні дороги (Коп.  Словник української мови в 11 томах
7. кріт — Кріт, крота м. Кротъ, Tolpa europaea.  Словник української мови Грінченка