кубіст

КУБІ́СТ, а, ч.

Послідовник, прихильник кубізму.

Почуваєш, що в них [озерах] усе ж таки не вода.., а колір її не небо, а анілін, і що все це зробили невтомні кубісти для епатації американських мільйонерів (М. Йогансен);

– Найкращі художники Відродження – тільки ремісники, – така моя суб'єктивна думка. – Імпресіоністи – теж ремісники. Вони перемальовували, як машини, як фотоапарати. Абстракціоністи, кубісти – уже жвавіше (Любко Дереш);

Олександра Архипенка вважали кубістом, визнаючи його основоположником кубізму в скульптурі (з наук.-попул. літ.);

Завдяки Олександрі Екстер у Києві початку 20 століття було стільки кубістів, як ніде в світі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кубіст — кубі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кубіст — -а, ч. Послідовник кубізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кубіст — Кубі́ст, -та; кубі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кубіст — КУБІ́СТ, а, ч. Послідовник кубізму. Великі письменники-реалісти.. виступали проти занепадницької літератури, .. кубістів, сюрреалістів (Рад. літ-во, 5, 1957, 76).  Словник української мови в 11 томах