кубіст

КУБІ́СТ, а, ч.

Послідовник, прихильник кубізму.

Почуваєш, що в них [озерах] усе ж таки не вода.., а колір її не небо, а анілін, і що все це зробили невтомні кубісти для епатації американських мільйонерів (М. Йогансен);

– Найкращі художники Відродження – тільки ремісники, – така моя суб'єктивна думка. – Імпресіоністи – теж ремісники. Вони перемальовували, як машини, як фотоапарати. Абстракціоністи, кубісти – уже жвавіше (Любко Дереш);

Олександра Архипенка вважали кубістом, визнаючи його основоположником кубізму в скульптурі (з наук.-попул. літ.);

Завдяки Олександрі Екстер у Києві початку 20 століття було стільки кубістів, як ніде в світі (із журн.).