кубістичний

КУБІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до кубізму.

Гайто Газданов пройшов шлях від фрагментарно-роздрібнених кубістичних творів 20-х років до містично-таємничих романів 40-х років (з наук. літ.);

Вдалими елементами міського пейзажу є ландшафтні скульптури. Вони оригінальні й різноманітні – кубістичні, модерні (з навч. літ.);

// Створений кубістом.

У супрематичних композиціях К. Малевича, кубістичній пластиці О. Архипенка особливого значення набуває форма (із журн.);

// Який має геометричний малюнок; з елементами кубізму.

Вона сиділа не коло вікна, а оддалік під стіною, розмальованою в міру пристойності, кубістичним візерунком (М. Йогансен);

Воно [невловиме] розгортає переді мною нетривку кубістичну мозаїку (І. Калинець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me