кубіт
КУБІ́Т, К'ЮБІ́Т, а, ч., інформ.
Квантовий розряд, одиниця вимірювання та зберігання інформації у квантовому комп'ютері.
Так само як і біт, кубіт допускає два власні стани, але при цьому він може перебувати і в їхній суперпозиції (з наук. літ.);
При будь-якому вимірюванні стану к'юбіта він у випадковий спосіб переходить в один зі своїх власних станів (з наук.-попул. літ.);
Квантовий біт (кубіт) реалізує будь-яку можливу суперпозицію з базисних станів 0 та 1 (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)