кубіт

КУБІ́Т, К'ЮБІ́Т, а, ч., інформ.

Квантовий розряд, одиниця вимірювання та зберігання інформації у квантовому комп'ютері.

Так само як і біт, кубіт допускає два власні стани, але при цьому він може перебувати і в їхній суперпозиції (з наук. літ.);

При будь-якому вимірюванні стану к'юбіта він у випадковий спосіб переходить в один зі своїх власних станів (з наук.-попул. літ.);

Квантовий біт (кубіт) реалізує будь-яку можливу суперпозицію з базисних станів 0 та 1 (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубіт — кубіт, род. кубіта, мн. кубіти, род. мн. кубітів одиниця інформації, що закодована в квантовій системі, фізичний носій інформації, що може перебуватив станах |0> та |1> і будь-якій суперпозиції цих станів. Фізико-технічний словник-мінімум