кубіт

кубіт, род. кубіта, мн. кубіти, род. мн. кубітів

одиниця інформації, що закодована в квантовій системі, фізичний носій інформації, що може перебуватив станах |0> та |1> і будь-якій суперпозиції цих станів.

Стан кубіта може змінюватись під впливом зовнішніх полів (Гомонай).

Визначення стану кубіта при вимірюванні істотно залежить від вибору базиса, якщо стан кубіту до вимірювання був суперпозиційним в обраному базисі, то однозначне визначення стану неможливе. (Гомонай)

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубіт — КУБІ́Т, К'ЮБІ́Т, а, ч., інформ. Квантовий розряд, одиниця вимірювання та зберігання інформації у квантовому комп'ютері. Так само як і біт, кубіт допускає два власні стани, але при цьому він може перебувати і в їхній суперпозиції (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах