кубіт
кубіт, род. кубіта, мн. кубіти, род. мн. кубітів
одиниця інформації, що закодована в квантовій системі, фізичний носій інформації, що може перебуватив станах |0> та |1> і будь-якій суперпозиції цих станів.
• Стан кубіта може змінюватись під впливом зовнішніх полів (Гомонай).
• Визначення стану кубіта при вимірюванні істотно залежить від вибору базиса, якщо стан кубіту до вимірювання був суперпозиційним в обраному базисі, то однозначне визначення стану неможливе. (Гомонай)
Джерело:
Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кубіт — КУБІ́Т, К'ЮБІ́Т, а, ч., інформ. Квантовий розряд, одиниця вимірювання та зберігання інформації у квантовому комп'ютері. Так само як і біт, кубіт допускає два власні стани, але при цьому він може перебувати і в їхній суперпозиції (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах