кувиця
КУВИ́ЦЯ, і, ж.
Старовинний духовий дерев'яний інструмент.
Духові інструменти (сопілки, дерев'яні труби, сурми, ріжки, кувиці, трембіти, окарини) виготовлялися багатьма різними майстрами, що спричинювало різні конструктивні рішення музичних інструментів (з наук. літ.);
Найпростішим різновидом багатоствольної флейти, що має дві-п'ять флейт (трубок), є кувиці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)