кудкудакання

КУДКУДА́КАННЯ, КУДКУДА́ХКАННЯ, я, с.

Дія за знач. кудкуда́кати, кудкуда́хкати і звуки, утворювані цією дією.

– А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (І. Франко);

Розсипаючи дрібне кудкудакання, повагом пройшла через дорогу квочка (Н. Рибак);

Курка моститься на гнізді, щоб ізнестись [знестись], та, потривожена, з сердитим кудкудаканням вибігає за поріг (Є. Гуцало);

З дворів долинало кувікання поросят, кудкудакання курей (Ю. Бедзик);

Десь несучка на все горло кудкудахканням сповіщала Голодівку, що яйце знесла (І. Нижник).

Значення в інших словниках

1. кудкудакання — кудкуда́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кудкудакання — -я, с. Дія за знач. кудкудакати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кудкудакання — КУДКУДА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кудкуда́кати та звуки, утворювані цією дією. — А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (Фр., І, 1955, 234); Розсипаючи дрібне кудкудакання, повагом пройшла через дорогу квочка (Рибак, Що сталося.., 1947, 52).  Словник української мови в 11 томах