кудкудакання

КУДКУДА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кудкуда́кати та звуки, утворювані цією дією.

— А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (Фр., І, 1955, 234);

Розсипаючи дрібне кудкудакання, повагом пройшла через дорогу квочка (Рибак, Що сталося.., 1947, 52).

Значення в інших словниках

1. кудкудакання — кудкуда́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кудкудакання — -я, с. Дія за знач. кудкудакати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кудкудакання — КУДКУДА́КАННЯ, КУДКУДА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. кудкуда́кати, кудкуда́хкати і звуки, утворювані цією дією. – А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (І.  Словник української мови у 20 томах