Словник української мови у 20 томах

кузнь

КУЗНЬ, і, ж., збірн.

Ковані речі.

А менi, браття, дайте рiзну кузнь. Там у клiтях чимало її лежить – криця й ллячки, ковадла та молоти (С. Скляренко);

На хліб і мед, на віск і спокусливу для заморських гостей пушнину хотіли б брати дещо і в сусідів: залізо, паволоку, кузнь і вироби майстрів заморських (Д. Міщенко);

Підоспіла в горні кузнь, коваль Стоян витяг її щипцями й поклав на ковадло, тоді заходився цюкати молотком (І. Білик).

Словник української мови (СУМ-20)