кукібливий
КУКІ́БЛИВИЙ, а, е, діал.
Бережливий, дбайливий, охайний.
Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що .. так повела господарство (Ганна Барвінок);
Кавчить кирпоносий, кукібливий крук, довбаючи дзьобом дебелого дуба (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)