кукібливий

КУКІ́БЛИВИЙ, а, е, діал. Бережливий, дбайливий.

Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що.. так повела господарство (Барв., Опов.., 1902, 426).

Значення в інших словниках

1. кукібливий — кукі́бливий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. кукібливий — див. бережливий  Словник синонімів Вусика
3. кукібливий — -а, -е, діал. Бережливий, дбайливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кукібливий — КУКІ́БЛИВИЙ, а, е, діал. Бережливий, дбайливий, охайний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що .. так повела господарство (Ганна Барвінок); Кавчить кирпоносий, кукібливий крук, довбаючи дзьобом дебелого дуба (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
5. кукібливий — ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось).  Словник синонімів української мови
6. кукібливий — Кукібливий, -а, -е = кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство. Г. Барв. 426.  Словник української мови Грінченка