кукуріку

КУКУРІ́КУ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик півня;

// у знач. присудка.

Довго, довго дивувались [русалки ] На її уроду... Треті півні: кукуріку! — Шелеснули в воду (Шевч., І, 1951, 6);

Злітає з сідала котра [курка], або оце доріжкою йде, зупиниться, витягне шию і, неначе півник який молоденький: кукуріку! (Тесл., З книги життя, 1949, 80);

// у знач. ім.

Протягли своє «ку-ку-рі-ку!» горлаті півні… (Мирний, І, 1954, 318);

Найдовше він імітував півня, і його «кукуріку» переможно лунало з карети (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка,1958, 107).

Значення в інших словниках

1. кукуріку — кукурі́ку́ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. кукуріку — виг. Звуконаслідування, що означає крик півня. || у знач. присудка. || у знач. ім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кукуріку — КУКУРІ́КУ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик півня. – Кукуріку! – заспівав півень, злітаючи на паркан (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена); // у знач. пред. Довго, довго дивувались [русалки] На її уроду... Треті півні: кукуріку!...  Словник української мови у 20 томах
4. кукуріку — Кукурі́ку! вигук  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кукуріку — Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. Ном. № 321. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!» Шевч.  Словник української мови Грінченка