кулон
КУЛО́Н¹, а, ч.
Жіноча прикраса з коштовного каменю або іншого матеріалу на ланцюжку, яку носять на шиї.
На віддарунок греки всім потрошку – тій амулетик, тій боспорську брошку .. Браслет з пружинки. Пригорщу кулонів із клешнів краба й кримських халцедонів (Л. Костенко);
Ірюся прийшла в тугих джинсах і чорному светрі. На грудях – десяток кулонів і амулетів на срібних ланцюжках (Є. Кононенко);
Бурштин з оцінкою вищий клас іде для виготовлення браслетів, кулонів, намиста, різних вставок до ювелірних виробів (з наук.-попул. літ.).
КУЛО́Н², а, ч., фіз.
Одиниця виміру кількості електрики.
Один кулон дорівнює кількості електричного заряду, який проходить через поперечний перетин провідника при силі струму один ампер за одну секунду (з наук. літ.);
Коли ми говоримо про кулон як одиницю кількості електрики, то не обов'язково згадуємо французького фізика Шарля Огюстена Кулона, з прізвищем якого пов'язане виникнення цього терміна (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)