кулуарний

КУЛУА́РНИЙ, а, е.

Прикм. до кулуа́ри 2.

Купка втікачів, кулуарних борців узурпувала владу й передала її одному кулуарному герою (В. Винниченко);

Якщо навіть в кулуарних плітках називаються різні імена власників, то прямих вказівок від засновника журналісти не отримують (Н. Сняданко);

// Неофіційний, прихований.

Кулуарна зустріч лідерів опозиційних фракцій не має сенсу і не вирішить жодної проблеми (з газ.);

Посаду голови обласної ради визначили під час кулуарних домовленостей (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кулуарний — кулуа́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кулуарний — -а, -е. Прикм. до кулуари.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кулуарний — НЕОФІЦІ́ЙНИЙ (про особу, бесіду, нараду, пораду і т. ін. — який не має офіційного значення), ПРИВА́ТНИЙ, КУЛУА́РНИЙ (про розмову, чутки, домовленість і т. ін.).  Словник синонімів української мови
4. кулуарний — КУЛУА́РНИЙ, а, е. Прикм. до кулуа́ри.  Словник української мови в 11 томах