кулуарний
КУЛУА́РНИЙ, а, е.
Прикм. до кулуа́ри 2.
Купка втікачів, кулуарних борців узурпувала владу й передала її одному кулуарному герою (В. Винниченко);
Якщо навіть в кулуарних плітках називаються різні імена власників, то прямих вказівок від засновника журналісти не отримують (Н. Сняданко);
// Неофіційний, прихований.
Кулуарна зустріч лідерів опозиційних фракцій не має сенсу і не вирішить жодної проблеми (з газ.);
Посаду голови обласної ради визначили під час кулуарних домовленостей (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулуарний — кулуа́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- кулуарний — -а, -е. Прикм. до кулуари. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулуарний — НЕОФІЦІ́ЙНИЙ (про особу, бесіду, нараду, пораду і т. ін. — який не має офіційного значення), ПРИВА́ТНИЙ, КУЛУА́РНИЙ (про розмову, чутки, домовленість і т. ін.). Словник синонімів української мови
- кулуарний — КУЛУА́РНИЙ, а, е. Прикм. до кулуа́ри. Словник української мови в 11 томах