кульбіт
КУЛЬБІ́Т, у, ч., спорт.
В акробатиці – поворот-перекат уперед з опорою на руки.
Була шалена погоня – колами, неймовірними зигзагами, кульбітами й стрибками з обох боків (В. Лис);
* У порівн. Усі п'ятеро наших співрозмовників втупилися в нього з таким виглядом, ніби цей дев'яносторічний дідуган щойно виконав на їхніх очах кілька запаморочливих кульбітів (О. Авраменко);
// У цирку – переворот акробата вперед, назад або вбік.
Кожний хватав її [дівчину] на руки, як рожеву податливу сирену, мчав по арені, роблячи кульбіти й сальто (Ю. Яновський);
Біля ліжка Анатолій раптом втратив рівновагу, виконав дивний клоунський кульбіт і сів (А. Кокотюха);
// перен. Про несподівані, різкі повороти в політиці.
Я ж не знаю, хто їм замовив музику, хто на який здатен кульбіт. Може, для них це шоу, акробатичний трамплін до влади (Л. Костенко);
В політиці спостерігаються і не такі кульбіти, на те вона й політика (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)