культпроп

КУЛЬТПРО́П, а, ч., заст.

Той, хто відає справами агітації та пропаганди і культурно-освітньою роботою (в організації, установі і т. ін.).

І ось я, культпроп окружкому, чи, як тоді звалося, завполітос, зустрівся з чорнооким юнаком, моїм ровесником (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. культпроп — культпро́п іменник чоловічого роду, істота про людину розм.  Орфографічний словник української мови
2. культпроп — КУЛЬТПРО́П, а, ч., розм. Той, хто відає справами агітації та пропаганди і культурно-освітньою роботою (в організації, установі тощо). І ось я, культпроп окружкому, чи, як тоді звалося, завполітос, зустрівся з чорнооким юнаком, моїм ровесником (Донч., VI, 1957, 610).  Словник української мови в 11 томах