культпроп
КУЛЬТПРО́П, а, ч., заст.
Той, хто відає справами агітації та пропаганди і культурно-освітньою роботою (в організації, установі і т. ін.).
І ось я, культпроп окружкому, чи, як тоді звалося, завполітос, зустрівся з чорнооким юнаком, моїм ровесником (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- культпроп — культпро́п іменник чоловічого роду, істота про людину розм. Орфографічний словник української мови
- культпроп — КУЛЬТПРО́П, а, ч., розм. Той, хто відає справами агітації та пропаганди і культурно-освітньою роботою (в організації, установі тощо). І ось я, культпроп окружкому, чи, як тоді звалося, завполітос, зустрівся з чорнооким юнаком, моїм ровесником (Донч., VI, 1957, 610). Словник української мови в 11 томах