культпроп
КУЛЬТПРО́П, а, ч., розм. Той, хто відає справами агітації та пропаганди і культурно-освітньою роботою (в організації, установі тощо).
І ось я, культпроп окружкому, чи, як тоді звалося, завполітос, зустрівся з чорнооким юнаком, моїм ровесником (Донч., VI, 1957, 610).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- культпроп — культпро́п іменник чоловічого роду, істота про людину розм. Орфографічний словник української мови
- культпроп — КУЛЬТПРО́П, а, ч., заст. Той, хто відає справами агітації та пропаганди і культурно-освітньою роботою (в організації, установі і т. ін.). І ось я, культпроп окружкому, чи, як тоді звалося, завполітос, зустрівся з чорнооким юнаком, моїм ровесником (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах