культурність
КУЛЬТУ́РНІСТЬ, ності, ж.
Рівень, ступінь культурного розвитку кого-, чого-небудь; освіченість, вихованість, цивілізованість.
– Європа вийшла з темряви й дійшла до високої культурності через науки (І. Нечуй-Левицький);
Це свідчило .. про меншу їхню культурність, коли вважати культурність за звичку стримувати природні порухи (В. Підмогильний);
Тимон витер спітніле чоло хустинкою, – до цієї ознаки культурності він звик ще у “визволенському” таборі полонених (Д. Бузько);
Минаючи вже обсяг талантів названих поетів та широку їх культурність, слід пам'ятати, що то ж був період значного зросту української літературної мови (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)