культурність
КУЛЬТУ́РНІСТЬ, ності, ж.
Рівень, ступінь культурного розвитку кого-, чого-небудь; освіченість, вихованість, цивілізованість.
– Європа вийшла з темряви й дійшла до високої культурності через науки (І. Нечуй-Левицький);
Це свідчило .. про меншу їхню культурність, коли вважати культурність за звичку стримувати природні порухи (В. Підмогильний);
Тимон витер спітніле чоло хустинкою, – до цієї ознаки культурності він звик ще у “визволенському” таборі полонених (Д. Бузько);
Минаючи вже обсяг талантів названих поетів та широку їх культурність, слід пам'ятати, що то ж був період значного зросту української літературної мови (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- культурність — Скільки значень в іменника культурність? На відміну від полісемічного культура він виступає тільки в значенні “освіченість, рівень культурного розвитку, властивий комусь”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- культурність — культу́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- культурність — Ності, ор. -ністю. На відміну від полісемічного культура, вживається тільки у значенні "освіченість, рівень культурного розвитку, властивий комусь". Я був зачарований культурністю, тонкими дотепами і тою особливою простотою майора, що буває у неабияких натур (І.Багмут). Літературне слововживання
- культурність — -ності, ж. Рівень, ступінь освіченості, вихованості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- культурність — КУЛЬТУ́РНІСТЬ, ності, ж. Рівень, ступінь освіченості, вихованості. — Європа вийшла з темряви й дійшла до високої культурності через науки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах