культурно-історичний

КУЛЬТУ́РНО-ІСТОРИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до історії культури.

Староісландське оповідання, якого переклад я розпочав ще 1908 р., а докінчив тільки тепер, крім своєї літературної вартості має для нас також немалу культурно-історичну вартість (І. Франко);

Треба виразно відокремити лінію культурно-історичних традицій і етнічних зв'язків (В. Домонтович);

Яскравий представник культурно-історичної школи літературознавства, зокрема її київського відгалуження, О. Дорошкевич володів осяжним знанням літературних фактів (з наук. літ.);

Унікальність культури полягає в тому, що, увібравши в себе властивості попередніх культурно-історичних періодів, вона не відкидає, не замінює їх повністю, а стає спадкоємцем та партнером (з наук.-попул. літ.).