кулінарка
КУЛІНА́РКА, и, ж.
1. Жін. до куліна́р.
Кулінарка вона була надзвичайна, тому всякі тонкі закуски, фарші, здоби, печиво для почесних гостей були на її руках (О. Іваненко);
У повсякденному житті артистка була великою хлібосолкою і чудовою кулінаркою (з наук.-попул. літ.).
2. розм. Те саме, що куліна́рі́я 3.
П'яні, в київській “Кулінарці” дудлите десяту каву і вважаєте себе “інтелектуальною опозицією” (С. Процюк);
Друзі запросто пили каву в “трубі”, кулінарці, “трьох сходинках”. Обідали, вечеряли і говорили на численні теми (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)