кулінарка
КУЛІНА́РКА, и, ж.
1. Жін. до куліна́р.
Кулінарка вона була надзвичайна, тому всякі тонкі закуски, фарші, здоби, печиво для почесних гостей були на її руках (О. Іваненко);
У повсякденному житті артистка була великою хлібосолкою і чудовою кулінаркою (з наук.-попул. літ.).
2. розм. Те саме, що куліна́рі́я 3.
П'яні, в київській “Кулінарці” дудлите десяту каву і вважаєте себе “інтелектуальною опозицією” (С. Процюк);
Друзі запросто пили каву в “трубі”, кулінарці, “трьох сходинках”. Обідали, вечеряли і говорили на численні теми (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулінарка — куліна́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кулінарка — -и. Жін. до кулінар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулінарка — КУЛІНА́РКА, и, ж. Жін. до куліна́р. Кулінарка вона була надзвичайна, тому всякі тонкі закуски, фарші, здоби, печиво для почесних гостей були на її руках (Ів., Таємниця, 1959, 158). Словник української мови в 11 томах