кулінар
КУЛІНА́Р, а, ч.
Фахівець із кулінарії; кухар.
Приз і золоту пальмову віть за смакові якості юшки вручили, на жаль, іншому кулінару (О. Чорногуз);
Кулінар з мене теж ніякий, та й ліньки гріти навіть напівфабрикати (А. Кокотюха);
Коли б хто послухав їхню розмову, то подумав би, що опинився в товаристві кулінарів вищої куховарської школи (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Найкращі майстри-кулінари нашого міста потурбувалися, щоб святковий стіл киян був щедрим, апетитним (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулінар — куліна́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кулінар — -а, ч. Фахівець із кулінарії; кухар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулінар — Кухар, (вона) куховарка, (дружина) кухариха, (син) кухаренко, (дочка) кухарівна, (дитина) кухарченя, (помішник) кухарчук, див. повар Словник чужослів Павло Штепа
- кулінар — КУ́ХАР (робітник, який готує їжу), КУХОВА́Р, ПО́ВАР розм., КУХМІ́СТЕР заст.; КАШОВА́Р (у військовій частині або робочій артілі); КОК (на кораблі); КУЛІНА́Р (фахівець з кулінарії). Кухар укинув в окріп рибу і підкинув в огонь очерету (І. Словник синонімів української мови
- кулінар — Куліна́р, -ра; -на́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кулінар — КУЛІНА́Р, а, ч. Фахівець із кулінарії; кухар. В колгоспах не було підготовлених кулінарів, які могли б готувати механізаторам високоякісні страви (Колг. село, 13.III 1956, 3). Словник української мови в 11 томах