кулінар

КУЛІНА́Р, а, ч.

Фахівець із кулінарії; кухар.

Приз і золоту пальмову віть за смакові якості юшки вручили, на жаль, іншому кулінару (О. Чорногуз);

Кулінар з мене теж ніякий, та й ліньки гріти навіть напівфабрикати (А. Кокотюха);

Коли б хто послухав їхню розмову, то подумав би, що опинився в товаристві кулінарів вищої куховарської школи (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Найкращі майстри-кулінари нашого міста потурбувалися, щоб святковий стіл киян був щедрим, апетитним (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулінар — куліна́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кулінар — -а, ч. Фахівець із кулінарії; кухар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кулінар — Кухар, (вона) куховарка, (дружина) кухариха, (син) кухаренко, (дочка) кухарівна, (дитина) кухарченя, (помішник) кухарчук, див. повар Словник чужослів Павло Штепа
  4. кулінар — КУ́ХАР (робітник, який готує їжу), КУХОВА́Р, ПО́ВАР розм., КУХМІ́СТЕР заст.; КАШОВА́Р (у військовій частині або робочій артілі); КОК (на кораблі); КУЛІНА́Р (фахівець з кулінарії). Кухар укинув в окріп рибу і підкинув в огонь очерету (І. Словник синонімів української мови
  5. кулінар — Куліна́р, -ра; -на́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кулінар — КУЛІНА́Р, а, ч. Фахівець із кулінарії; кухар. В колгоспах не було підготовлених кулінарів, які могли б готувати механізаторам високоякісні страви (Колг. село, 13.III 1956, 3). Словник української мови в 11 томах