кулінар
КУ́ХАР (робітник, який готує їжу), КУХОВА́Р, ПО́ВАР розм., КУХМІ́СТЕР заст.; КАШОВА́Р (у військовій частині або робочій артілі); КОК (на кораблі); КУЛІНА́Р (фахівець з кулінарії). Кухар укинув в окріп рибу і підкинув в огонь очерету (І. Нечуй-Левицький); З нагоди Шуриного приходу куховар мінометників Гриша жарив і шкварив різні делікатеси (О. Гончар); На невеличкому ослінчику примостився наш уже сивий повар Гарасько (Панас Мирний); Кашовари зварили куліш, але не товпилися біля казанів козаки. Потомлені, всі валилися на землю й засипали (Ю. Мушкетик); Кожному кок наливав у миску повний черпак борщу і клав шматок вареного м'яса (З. Тулуб).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулінар — куліна́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кулінар — -а, ч. Фахівець із кулінарії; кухар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулінар — Кухар, (вона) куховарка, (дружина) кухариха, (син) кухаренко, (дочка) кухарівна, (дитина) кухарченя, (помішник) кухарчук, див. повар Словник чужослів Павло Штепа
- кулінар — КУЛІНА́Р, а, ч. Фахівець із кулінарії; кухар. Приз і золоту пальмову віть за смакові якості юшки вручили, на жаль, іншому кулінару (О. Чорногуз); Кулінар з мене теж ніякий, та й ліньки гріти навіть напівфабрикати (А. Словник української мови у 20 томах
- кулінар — Куліна́р, -ра; -на́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кулінар — КУЛІНА́Р, а, ч. Фахівець із кулінарії; кухар. В колгоспах не було підготовлених кулінарів, які могли б готувати механізаторам високоякісні страви (Колг. село, 13.III 1956, 3). Словник української мови в 11 томах