куліж

КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. (з кукурудзяного борошна); ЛЕМІ́ШКА (перев. з гречаного борошна). Як відомо, сама себе хвалить тільки гречана каша (Остап Вишня); Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (І. Франко); На вікні стояло коливо — кутя і підсолоджена вода для Олофірової душі (О. Донченко); Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький); Іван узяв ложку, набрав токану (з газети).

Ю́ШКА (рідка страва, перев. м'ясний, рибний або грибний відвар з овочами, крупами тощо), СУП, ЗУ́ПА розм., ПОЛИ́ВКА діал.; ЮХА́ (УХА́) діал. (з риби); КУЛІ́Ш (густа з пшона); ЩЕ́РБА заст. (рідка); ПІ́ДЧАС (із буряків, бурячиння); КАНДЬО́Р розм. (рідка пшоняна або гречана каша). У казані над огнищем кипіла юшка з рибою (І. Багмут); Я разом з бійцями стояв у черзі до кухні, а потім їв разом із ними смачний суп із м'ясом (Л. Смілянський); Горохова зупа, поверх якої замість шкварок плавали покульчені черв'ячки, і смердюча конина зразу ж викликали в таборі обурення (М. Стельмах); Я тобі, Іванку, курку зарізала на поливку (М. Томчаній); Скінчиться кльов, І весь улов Спливе в юсі пахучій (В. Бичко); Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (О. Гончар); Почала (Іваниха) розпалювати в печі та приставляти куліш (Леся Українка); (Галя:) Будеш обідати? (Влас:) А що ж там є? (Галя:) Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (М. Кропивницький); — Тут хоч кандьор варять із пшона, а не з проса (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куліж — кулі́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови