кумедність
КУМЕ́ДНІСТЬ, ності, ж., розм.
Властивість за знач. куме́дний.
Професор хрипко засміявся. – Пригадуєте, які вони були до кумедності обережні? (О. Тесленко);
Всі ці фантастичні краєвиди, гарні ракурси міських вуличок, подорожні кумедності мають сенс лише тоді, коли можеш із кимось поділитися ними (Н. Сняданко);
Кумедність ситуації посилює той факт, що Кейнз прикладав свою теорію до економіки, цілковито інакшої, аніж постсоціалістична (із журн.);
Будь-яка халепа сприймається здебільшого як кумедний випадок. А втім, кумедність ця – доволі сумнівна (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)