купава
КУПА́ВА, и, ж., діал.
Латаття.
Здавалось – цілий світ у водах, між купав, Тремтів і майорів, одбившися яскраво (М. Рильський);
Захочу я – русалкою плистиму Між білосніжних лілій і купав (Л. Забашта);
Заказано зривати купави з твого мертвого і живого плеса (І. Калинець).
Словник української мови (СУМ-20)