купорос

КУПОРО́С, у, ч., хім.

Сірчанокисла сіль деяких важких металів.

Білий фосфор, що горить на повітрі, рекомендують гасити розчином мідного купоросу (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Всi ми – яблунi, облитi купоросом (Л. Костенко);

Добрий колір. Я ще раз глянув на свої [очі]. Товчений лід із дрібкою мідного купоросу (Любко Дереш);

* У порівн. Під припухлими віями блищали сині, як мідний купорос, очі (Григорій Тютюнник);

Шотландське віскі тьмяне і їдке, ніби купорос, а ірландське просвітлене і запашне (Ю. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. купорос — купоро́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. купорос — -у, ч. Кристалогідрат сульфату деяких важких металів. Мідний купорос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купорос — Синяк  Словник чужослів Павло Штепа
4. купорос — КУПОРО́С, у, ч. Сірчанокисла сіль деяких важких металів. Залізний купорос; Мідний купорос; *У порівн. Праворуч поля, ліворуч, на схилі, .. старі виноградники синіють мідним купоросом (Томч., Готель.., 1960, 34); Під припухлими віями блищали сині, як мідний купорос, очі (Тют., Вир, 1960, 12).  Словник української мови в 11 томах