купоньки
КУ́ПОНЬКИ, дит.
Пестл. до ку́пки.
Бовтається [Явдоха] зв'язаними руками та ногами .. і приговорює: “.. купочки-купоньки!” (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Дитиняточко [дитяточко] маленьке... купоньки треба... теплого ліжечка (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)